Нагуевычи
Тифнень-лядяфнень морафтомасна
| Велесь | ||||||
| Нагуевычи | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| укр.: Нагуєвичі | ||||||
| ||||||
| 49°21′43″ с. ш. 23°19′14″ в. д.HGЯO | ||||||
| Мастор |
|
|||||
| Аймак | Львивонь аймак | |||||
| Район | Дрогобычень | |||||
| Историясь ди географиясь | ||||||
| Ушетфоль | 1050[1] | |||||
| Ингольдень лемть | Івана Франка (1951 — 2009) | |||||
| Васта |
|
|||||
| Серец | 334 м | |||||
| Частонь каркс | UTC+2:00[d] ди UTC+3 | |||||
| Демографиясь | ||||||
| Эряйхне | 2397[2] лом. (2019) | |||||
| Этникань полгатне | украинецт 99,4% (2001)[3] | |||||
| Масторонь кяльса | украинонь кяль | |||||
| Идентификаторхне | ||||||
| Телефононь кодсь | (+380) 3244 | |||||
| Почтонь индекссь | 82126 | |||||
| Автомобилень кодсь | BC ди НС / 14 | |||||
| КОАТУУ | 4621283901[4] | |||||
|
|
||||||
Нагуевычи (укр.: Нагуєвичі) — велесь Дрогобычень районца Львивонь аймакть Украинонь масторсь[5].
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Эряйхне
[петнемс | петнемс лисьмапрять]| 1880 | 1965 | 1989 | 2001[7] | 2019 |
|---|---|---|---|---|
| → 1638 | ↗ 2745 | ↘ 2412 | ↗ 2518 | ↘ 2397 |
Культурась
[петнемс | петнемс лисьмапрять]Содаф ломатть
[петнемс | петнемс лисьмапрять]- Иван Франко (укр.: Іван Франко; шач. 27 августста 1856 — кул. 28 майста 1916) — украинонь сёрмадысь, валморайсь, ётафтысь, драматургсь, кяльвалонь критиксь, тонафтысь ди политиксь.
Фотоархтофкс
[петнемс | петнемс лисьмапрять]Кяльвалсь
[петнемс | петнемс лисьмапрять]- Нагуєвичі / Богдан Лазорак // Енциклопедія Сучасної України / Редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.]; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2020. (укр.)
- Юрій Рабій. Село Нагуєвичі. Історичний нарис // Свобода. 1962 (укр.)
- О. Твардовський. Нагуєвичі – село Івана Франка // Дрогобиччина – земля Івана Франка. Т. 1. Нью-Йорк; Париж; Сідней; Торонто, 1973 (укр.)
- Ганна Гром. Нагуєвичі. ‒ Дрогобич: Відродження, 2002. ‒ 288 с. 2002 ISBN 966-538-084-2(укр.)
- Ганна Гром. Нагуєвичі — батьківщина Івана Франка. Дрогобич: Відродження. 1992. 68 с. (укр.)
- Юрій Стецик. Нагуєвицький монастир св. Миколая (XVI–XVII ст.): спроба ретроспективної реконструкції // Дрогобицький краєзнавчий збірник. Дрогобич, 2003. Вип. 7 (укр.)
- Юрій Стецик. Історія Нагуєвич // Дрогобицький краєзнавчий збірник. Дрогобич, 2005. Вип. 9 (укр.)
- Nahujowice // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 880. — S. 880—882. (пол.)
Лятфтамат
[петнемс | петнемс лисьмапрять]- 1 2 Історія Міст і Сіл. Том Львівська область. Київ: Головна редакція Української радянської енциклопедії АН УРСР. 1968. p. 556.
- ↑ Нагуєвичі / Богдан Лазорак // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2020(укр.)
- ↑ "The results of the 2001 census with the linguistic structure of the Lviv region by localities". State Statistics Service of Ukraine. Архивонь ёткста the original 2016-08-26. Retrieved 2023-06-29. (укр.)
- ↑ "Львівська обл., Дрогобицький р-н, с. Нагуєвичі".(укр.)
- ↑ Львівська область (укр.)
- ↑ Нагуевычи велесь «Climate-Data.org» (анг.)
- ↑ "Эряйхне".(укр.)