Ковгярькссь

Википедиесь лопаста
Лопа индузонь ковгярьксста 1871–1872.

Ковгярькс тя шитнень арафнемась ломанень тъналонь, койгонь, кошардомань эли тевонь туфталонкса. Тя арафнемать коряс пингсь явови пяльксова: шитне, тарготне, кофтне эди кизотне. Эрь шинь лемонцты мярьгихть ковгярьксшись. Ковгярьксонь ёткатне (ковшка эли кизошка) ингольцекс сотневихть тяшттнень, Шить эли ковть якаманц мархта. Ковгяркссокс сидеста лемнесть кагодса тиф лувомать.

Лама ломаттнень ульсть эсь ковгярькссна кона сатсть эди лездсть синь койснон-кърдаснон, тевснон якафтоманцты. Кепотьксонди Мокшень кунардонь ковгярьксоть коряс кизоть ушедовсь аф яндварьста а тунда марковста.



Кизоть эса ниле пялькстне: тунда, киза, сёксе, тяла. Эрь кизонь пяльксоть колма ковонза, сембоса фкя кизоса 12 кофт. Эрь ковса ниле таргот.

Ковонь лемснон шачемац

Васенце ковть лемоц сась кафта шама Янус латинонь шкайть лемонц эста. Мокшень лемоцоль якшамков, кунциень ковгярьксть коряс ургов. Мокшень Марков лемоц сась латинонь Марс шкайда. Васенце ковть мокшень лемоцоль нармоньгов эди сон таргавсь 22 марковста 27 апрельковс. Иля лемоцоль эйзюргов.