Українська: Після отримання у 1549 році магдебурзького статусу у Калуші почали з’являтися споруди, притаманні місту, зокрема, — ратуша.

Спочатку ця споруда була дерев’яною, навколо неї вирувала ринкова площа, на якій, як і в інших містах, проводилися торги. У ратуші засідав магістрат. На жаль, інформації щодо місця розташування та інформації стосовно зовнішнього вигляду ратуші у XVI — на початку XVII століття не збереглося. Відомо, що 20 квітня 1632 року король Сигізмунд ІІІ Ваза відновив мешканцям міста привілеї, надані королем Сигізмундом Августом ІІ, про спорудження міської ратуші. Відповідно, була зведена нова ратуша міста. Проте восени 1648 року, у період хмельниччини, і ця споруда згоріла. 
Через декілька років була збудована вже кам’яна ратуша. Вона простояла до кінця ХVІІІ — початку ХІХ століття, бо в описі міста кінця ХІХ століття ратуша вже не згадується. Однак тут зазначається, що у місті є ринок чотирикутної форми, навколо якого — кілька мурованих будинків. 
Сучасну ратушу збудовано наприкінці ХІХ століття. Знаходиться вона за адресою Костельна, 5. Це споруда “Г”-подібної форми, споруджена у стилі класицизму, з деякими елементами модернізму. На куті розміщується купол з чотирма годинниками. 
Історики свідчать, що у підвалі ратуші до сьогодні збереглися три камери-одиночки, які використовувалися  для так званої профілактики непокірних українських хлопів. Дуже часто шлях багатьох в’язнів цих камер пролягав у Станиславівську та Дрогобицьку в’язниці.
У сучасному приміщенні ратуші до 1939 року знаходився калуський магістрат (міська рада). З 1939 по 1940 роки тут був райком партії, далі — німецька управа та знову райком. На початку 1970-х років це приміщення передали управлінню сільського господарства, яке знаходилося у ратуші до 2005 року. 

Саме цього року почалася реконструкція, а точніше — перебудова калуської ратуші, яка мала докорінно змінити свій вигляд. Чекаємо на це з нетерпінням, бо щось ратуша стала більш схожою на руїну.